Подумав зараз, яка прірва між поняттям божевільний і сумашедший. У алхіміків є таке поняття нігредо - абсолютний розклад, повна темрява. Божественна темрява Ареопагіта. Чорне світло суфіїв. Все що ззовні колективного підсвідомого у Юнга. І т.д. і т.п. Вернутись можна. Я вертався. Навіть вдалося прихопити дещо. На це "дещо" мій персональний Логос зі страшним скрипом натягнув слова. Дуже приблизно звучить як "Навчись сміятись над собою". Світ-Бог сміється і тому він вільний, а вільний він тому, що сміється. БОЖЕВІЛЬНИЙ. Я відкрию Вам велику таємницю, але НІКОМУ ні словечка... тссс. Ми насправді також всі вільні, тільки ми про це не здогадуємся. Ну а звідси недалеко до Вашого "Навіть погодившись з Вами, я залишаюсь і на своій точці зору." + ще нескінченна кількість точок зору, які стоять в черзі за істиною. Щиро сміюся. З пов.

«Божественный мрак есть тот неприступный Свет, в котором живет Бог» (св. Дионисий Ареопагит). Так что в принципе одобрямс :)

Прекрасный текучий, сияющий мир затвердевает, каменеет, делается мертвым, логичным, понятным. Все вокруг формализуется, описывается и классифицируется. Мы боимся нелогичности больше всего на свете. То что мы не можем объяснить-описать, положить на полку, мы перестаем замечать. Этот твердый материальный мир мы научились успешно раскладывать, развинчивать, растворять. Тратя невероятное количество энергии, мы переставляем кусочки этого мира, думая что познаем его. На самом деле мы играем понятиями, мы манипулируем словами в пределах нашей ограниченной логики. Получив Логос как инструмент, мы стали его рабами. Не совсем удачный перевод Прекрасний текучий, сяючий світ твердне і кам’яніє, робиться мертвим, логічним, зрозумілим. Все навколо формалізується, описується і класифікується. Ми боїмося нелогічності більше усього на світі. Те що ми не можемо пояснити-описати, покласти на полицю, ми перестаємо помічати. Цей твердий матеріальний світ ми навчилися успішно розкладати, розгвинчувати, розчиняти. Витрачаючи неймовірну кількість енергії, ми перекладаємо шматочки цього світу, думаючи що пізнаємо його. Насправді ми бавимося поняттям, ми маніпулюєм словами в межах нашої обмеженої логіки. Отримавши Логос як інструмент, ми стали його рабами. Еще раз заявляю, что сумашествие тоже метод, возвращаться только трудновато ;)))

Действительно не в контексте, просто некий отблеск не более, но я и не рассчитывал на большее.