Кохання-зітхання…На які вірші воно надихає людей, просто диву даєшся. Але, навіть тому, що вірш написаний українською мовою, промовчати про його недоліки, я не можу. «Від невідомого без замкнутих воріт» -- смисл цієї фрази не ясний. «Мабуть здійму все як намисто золоте» -- («здіймати» це «піднімати», краще вже пишіть «прийму» ) «Від екібани перекреслених зізнань» --- (з ікебаною Ви тут явно щось намудрили, як і у фразі «Що її спогади тримаються без клею») А ще дуже багато слів, які Ви використовуєте з невірним наголосом: «І таки впав у срібний простір до примар» (читається «тАки» «Змітають з неба бурштинові відбиття» (за ритмом тут читається «бурштинОві») «Між твоїм тілом та своїми почуттями» (читається «твОїм»). Можливо треба трохи скорочувати величину вірша, тоді можна буде доводити його до необхідної огранки. У Вас все попереду! З повагою та найкращими побажаннями,