Я більше не телефоную тобі – навіщо? Я не граю… Я спробувала усе втопити у морі спиртного, нікотину та сексу – не вийшло… У кожному я бачила тебе. Ти сиділа біля мене, коли я підіймала наступний бокал, ти забирала у мене останню, уже двадцяту за вечір, сигарету, ти витягувала з ліжка мого партнера ще до сексу. Навіщо ти приходила коли тебе не чекали? А пам’ятаєш як ми гуляли у парку? Ми тримались за руки, я тебе цілувала, а ти мене любила. Тоді ми були такими щасливими, ми хотіли дітей та окрему квартиру в столиці. Ти мріяла, я – досягала, ти хотіла – я працювала та виконувала твої бажання. Я думала, що якщо ти не любиш мене – то любиш хоча б гроші, але ти або не любила навіть валюту, або ти ненавиділа мене настільки, що навіть це не допомагало. На днях я зустріла гарненького хорошого хлопчика, а згадала як ми розійшлися. Ще до сходу я прокинулася, поцілувала тебе та пішла додому, адже зранку чекала робота. Я ніколи не ночувала у тебе.