За мотивами І. Губермана Біля Кремля і посольських дворів, Як біля тюрем стоять вартовії Ми найпильніше вартуєм вождів. Ще шахраїв, іноземців, злодІїв. Оригінал Как у тюрем, стоят часовые у Кремля и посольских дворов, пуще всех охраняет Россия иностранцев, вождей и воров.

Тело всё хотело прокутить, И всерьёз бралось за это дело. Но успех не удалось развить — Постарело, сильно заболело. До стола добралось чуть дыша. Так, как будто целый век не ело. Ужинало тело, а Душа С горькою усмешкою глядела.

За мотивами І. Губермана Кожен сам собі - глухії двері, сам собі злочинець і суддя, сам собі і Моцарт і Сальєрі, сам собі і жолудь і свиня. Оригінал Каждый сам себе - глухие двери, сам себе преступник и судья, сам себе и Моцарт и Сальери, сам себе и жолудь и свинья.

Для мене ти була вершина мрій. У відповідь — претензії і драми! В душі ти потопталася моїй Своїми товстопузими ногами.

За мотивами І. Губермана Дана лиш тим була не даром текучка справ і суєти, хто розтопив душевним жаром хоч краплю в тундрі мерзлоти. Оригінал Дана лишь тем была не даром текучка здешней суеты, кто растопил душевным жаром хоть каплю вечной мерзлоты.

За мотивами І. Губермана Щастя – в русі тіла і душі, що спішить удача за незгодою, щастя - усвідомлення межі, даної нам віком і природою. Оригінал Счастье - что подвижны ум и тело, что спешит удача за невзгодой, счастье - осознание предела, данного нам веком и природой.

Країв багато, а Земля одна. І де ж подітися з підводного човна? Ніколи радощів не буде досхочу. Та я вже звик — я голосно мовчу.

За мотивами І. Губермана Може бути, це туманна версія, та в житті у кожного із нас є і грибоєдовськая Персія і сумний мартиновський Кавказ. Оригінал Как ни туманна эта версия, но в жизни каждого из нас есть грибоедовская Персия и есть мартыновский Кавказ.

Днів не рахую я. Навіщо? Все тимчасово на Землі. Чи буде кращий день? Чи гірший? Або не буде взагалі?...

За мотивами І. Губермана Нас наша звичка гріє у житті, впивається міцніше реп’яхів; тримаємося міцно на хресті — боїмся залишитись без цвяхів. Оригінал Привычка греет как постель, и гасит боль, как чародей; нас часто держит на кресте боязнь остаться без гвоздей.

Торбу долі ніяк не допру, І дорога здається безкрайньою. Маю світлу надію, що вмру. А надія вмирає останньою.

За мотивами І. Губермана З років, надіями багатих, назустріч штормовій погоді ми випливаєм на фрегатах, а допливаєм на колоді. Оригінал Из лет, надеждами богатых, навстречу ветру и волне мы выплываем на фрегатах, а доплываем на бревне.

Ти сердита і сумна. Але це й не дивина, Бо у тебе на плечі П’ють чорти могоричі.

За мотивами І. Губермана Застільні я люблю вести розмови, Якими всі від рабства ми багаті; Про вік тяжкий наш — всі ми прокурори, про блядство наше - всі ми адвокати. Оригінал Застольные люблю я разговоры, которыми от рабства мы богаты; о веке нашем - все мы прокуроры, о блядстве нашем - все мы адвокаты.

Управителі змагаються, Хто з них більше всіх нагріб. А народу залишається Лиш вода і чорний хліб.

За мотивами І. Губермана У натовпі крик, різношерстя наброду, я ж думаю: як воно є? Всього на життя запізнилась свобода - і (треба ж!) — цілком на моє. Оригінал В галдящей толпе разношерстного сброда я с края безмолвно стою; всего лишь на жизнь опоздала свобода - как раз целиком на мою.

Хотіли раз палкі ентузіасти Мене всього у матрицю закласти. Та я не дуже розумію часом, Тому і сплутав матрицю з матрацом.

За мотивами І. Губермана Повилізали трохи з мозолів, хоча ще не затвЕрділи доволі копита, що ростуть із постолів російської ідеї ґрунтовОї. Оригінал Полны воинственных затей, хотя еще не отвердели, растут копыта из лаптей российской почвенной идеи.

Я отримую від Долі Безпристрасну безпощадність. Я радію хлібу-солі, Вдосконалюю ощадність.

За мотивами І. Губермана Не в тім біда, що їсть єврей наш хліб, а в тім, що живучи у нашім домі, собі у душу стільки зла нагріб — почав чинити опір при погромі. Оригінал Не в том беда, что ест еврей наш хлеб, а в том, что проживая в нашем доме, он так теперь бездушен и свиреп, что стал сопротивляться при погроме.