Нема ніяких перемін під сонцем – Ісус Христос той самий назавжди; Йому належить золото і стронцій, І плоть, і кров, і води, і сади; В Його руках всі долі, як чєрвонци, Святі суди і бич полинь–звізди… І з цим ніяк не змиряться масонці І прагнуть Господа з Землі змести… Не знаю як там, де зорять квазари, А от під сонцем – люди, як сліпі, – Не відрізняють храмів від базарів, Як кроманьйонці, древні і тупі, Сповідують – що скажуть комісари, Колись – червоні, нині – голубі…