ІЗ РУК ТВОЇХ...
Із рук твоїх отруту випить ладен,
Щоб вгамувати цей душевний біль.
Лиш не кажи, що настрою підвладен,
І що лукаво сиплю в рану сіль.
І сіль потрібна. Як без неї жити,
Коли все прісне, сіре і безлике?
Ти посміхнись, -- це горе невелике, --
І знов навчись в собі себе любити.
Любопытно, но понятно на половину.
Изгой
ср, 21/09/2011 - 10:28
Ki-vals
ср, 21/09/2011 - 12:27
Не печалься о судьбе,
Возлюби себя в себе
И возлюбишь крепко прочих,
Уловилось, между прочим. :-)
СмолВас
ср, 21/09/2011 - 10:35
Спасибо, хорошо, но спорно.
Изгой
ср, 21/09/2011 - 11:17
Ki-vals
ср, 21/09/2011 - 12:25
Ki-vals
чт, 14/03/2013 - 00:26
Ki-vals
вс, 17/03/2013 - 22:56
Ki-vals
чт, 08/08/2013 - 22:44
ЛЕСЯ
сб, 01/10/2011 - 23:31
Ki-vals
чт, 14/03/2013 - 00:24