Але не поруч, і дотик не твоїх долонь мене вже зігріває.. Мені вже досить, твій біль як відображення мене лякає.. Прошу замовкни, та й скільки можна вже тобі за мною бігти? Не розумієш, від почуттів залишилися крихти.. Моє майбутнє, давно вже не в твоїх долоньях.. Я просто зникла, і не в твоєму більше я полоні.. Не має суму, його давно вже змили сльози.. І в старій вазі, твої вже геть зав'яли рози..