Державо моя, Україно! Хай Боженько тобі дає Цвісти, розквітати, як квітка Ти серце і щастя моє! Ти доля моя, моя пиха, Ти сенс мого всього буття І хай обминають всі лиха Тебе, Україно, моя! Ти скрута моя, моя радість Ти біль моя, моя печаль Ти все для мене, моя матір, По тобі мій смуток і жаль За тебе болію душею Тобою пишаюсь, живу За тебе, Украйно, радію З тобою, у серці піду Колись із життя, як покличуть У Всесвіт великий мене І там, щоб за тебе молитись, Країно, забувши про все... Я тебе обожнюю, Земле Великих і мужніх синів, Закоханий в тебе, я, Нене, Тобою, я, рідна, щаслив... Моє ти велике натхнення, Життя віковічна любов , Ти зіронька мОя священна Тобою напитана кров, Тече, що в мені, моїх жилах І змушує вірші творить Во славу твою, Україно, Без тебе, ... без тебе не жить! 28.04.2008 © Евгений Кедров, 2010 Свидетельство о публикации: № 6963-174245/20101014