Не йди, я буду схожа на печаль, Я буду може горда і ревнива, Я буду, нерозгадана, як даль, Я буду, світло сонячна, як нива. Мої ліита, візьмуть тебе в полон, Немов дівчину юну в хороводі, Де кожна з них мов пережитий сон, Тебе саму, в своїй повторить вроді. Не йди, не йди, Навіщо мушу знать, Що ти, як привид бродив над землею, Шукаючи красу, яку не взять, Яка не може бути лиш твоею