СЕМЬЯ За окном морозы, белый снег лежит, Но не будет в сердце холода на миг. Ведь оно согрето пламенем любви, Помнит её ласку, красоту её. Светлый лучик солнца в серых-серых днях - Ты в труде помощник ежедневных дел. Чем бы занимался, что бы делал я - Вы всегда со мною в мыслях и делах. Два сыночка милых, рядом с ними ты. Ты - моя супруга, солнышко во мгле. Поезд мчит по рельсам - еду, еду к вам. Снова будем вместе по лесу гулять. Февраль 1992 год. СІМ'Я За вікном морози, білий сніг лежить, Та немає в сердці холоду й на мить. Бо воно зігріто полум'ям кохання, Памятає ласку й красоту його. Світлий промінь сонця в сірих, сірих днях Помічник мій в праці повсякдених справ. Чим би не займався, що б я не робив - Ви зі мною поряд в думках і ділах. Два маленьких сина - разом з ними ти. Ти - моя дружина, сонечко у млі. Потяг мчить по рейках, їду я до вас. Знову будем разом в лісі ми гулять. Лютий 1992 рік.