Помаранчеві крила Помаранчеві крила свободи; Сяє сонце в печерній імлі. Відчуття поєднання народу Наче хвиля, що йде по землі. Вже давно не бувало такого: Не юрба на Майдані, народ! Не прохаю сьогодні у Бога Ні грошей, ні життя без турбот… Я благаю, хай кров не проллється, Запанує братерство ізнов. Київ мій – помаранчеве серце. Україна. Надія. Любов. “Нас багато”, нас дійсно багато; Всі до нас, проти влади падлюк! Неможливо, щоб брат йшов на брата – Не відмити скривавлених рук. Не бажаємо влади бандюги, Що у пеклі скінчить свої дні. Це краплина остання, наруга, Маячня у поганому сні. Не дамо разколоти Вкраїну Синій владі злодюг і сволот. Хай ковтають отруйную слину… Нас багато. Ми разом. Народ. 29.11.2004