Неволя - Рідна Мати Всім
Немає Волі в світі цім,
На тому теж нема Її,
Неволя - рідна мати всім,
Життя залежить від неї.
Під чьїм началом твоя Воля,
Від того і залежить доля.
Доки живеш на грішної землі,
Проси Неволю бути доброю тобі,
Бо все підкорено чиєїсь власті
Один лиш Бог нікому непідвласен.
Неволя ж різною буває:
Гірка, солодка чи солона;
Тут і міркуй: Яку ти маєш?
Під чьєю волею вполоні???
Коли Душа покине тіло
І в пекло попаде Вона,
Де править "Балом" Сатана,
То буде їй життя немило.
І навпаки, коли Душі
У Божу милість впасти вдасться,
То буде Їй велике щастя,
Що не вписати у вірші.
Да, если бы у нас был на сайте конкурс "Стихотворение года", то я бы голосовал за Вас.
Евгений Иванов
пт, 10/12/2004 - 09:52
Спасибо Женя!
Рад, что понравилось.
Вот такие ДУМЫ навеяло, вспоминая Kiev, Ukraine.
zhenya
сб, 11/12/2004 - 05:18
Женя, в отличие от уважаемого мной вашего тезки-сенатора я не столь снисходителен.
Стишок вполне мил. Однако весьма незамысловат по содержанию (оно чуть более интеллектуально "свежее" и "мудрее", чем мысля, запечатленная в наколке на груди ЗК - "Нет в жизни щастя"), "учебные" рифмы типа "цім-тім", "Її-неї", "воля-доля", слабые рифмы типа "землі-тобі", однокоренные "власті-непідвласен"...
И совершенно необъяснимый ритмический разнобой. Практически каждый катрен имеет свой размер, что, на мой взгляд, ничем не обосновано.
В общем, стишок очень среднего уровня.
P.S. Если вам покажется, что я чего-то в стихе не понял, имейте ввиду: я хотя и грузин, но с младенчества и до 3 класса жил на Украине (Винницкая обл.) и до сих пор очень неплохо знаю мову...
Удач!
kartveli
пт, 17/12/2004 - 09:22
Спасибо, что прочитали и оставили рецензию.
Ничего удивительного в том, что вы имеете своё мировозрение.
Мы росли в разной среде и наши взгляды на вещи (возможно по-этому) разные. И это хорошо.
Удач! :grin:
zhenya
сб, 18/12/2004 - 00:11
"В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було."
Владимирская
пн, 29/08/2005 - 01:55
Тут і міркуй: Яку ти маєш?
Під чьєю волею вполоні???
zhenya
ср, 31/08/2005 - 02:34
Перевертає аркуші Життя
За нас з тобою наша Доля.
Їй не знайомі поняття:
Душа і Мрія, навіть Воля.
Коли людині пощастить,
Вона радіє дуже жваво.
Коли погано, - голосить,
Бо їй погано, - не цікаво.
Ми прагнемо всі кращої Долі.
На жаль, не можемо знайти її на суходолі.
Лише на нібі для душі можливий спокій,
А на землі для неї завжди - самі мороки.
Василий Алоев
пт, 09/09/2005 - 05:20
Дякую за вiдгук у вiршах!
Непогано, лише не на нібі, а на небі.
Але взагалi я писав трохи про друге.
zhenya
пт, 09/09/2005 - 08:46
Вибачаюсь. Це,- напевно,я неуважно прочитав свою рецензію. В мене є до Вас запитання, щодо першої строки: "Не має Волі у свті цім" - це
так заради ріфми? Хоча правильно було би: ..... у світі цьому.
Бажаю успіхів від щирого сердця.
Василий Алоев
пт, 09/09/2005 - 21:39
Ви знову неуважні:
"Немає Волі в світі цім".
Я мав наувазі: життя на Землі,
а коли писав: "На тому теж нема Її",
мав наувазі: життя після смерті.
zhenya
сб, 10/09/2005 - 06:08