Тож кволий опір чиним де-не-де... Багаття чахне, попіл носить вітер Здіймає хвилю, гне додолу віти Та місяць через хмари ледь бреде За нитку хтось невидимий веде Заблудлого у лабіринтах літер Утеклого у тінь.Душа боліти Боїться, стогне, часом упаде, Уклякло на колінах спить. Вівтар Слабий збудити нині, а Тартар Натомість в силі, перебравши владу Засмоктує все світло...Лиш ліхтар На ґанку тьмяно блима,та комар Вплітає ноту у нічну баладу