Без названия (укр.)
Пробач за образи і смуток
Ти кращій за всіх, але я
Не знаю чому я роблю так
Я кішка - ти моє маля…
Я граю бо я так бажаю
Не можу сказати люблю
Ти сам се напевно не знаєш
Ніколи сама не скажу
Ніколи сама не розкрию
Всі карти – то як це тобі?
Ніколи. А раптом впізнаєш?
Загубиш мене назавжди
Чому ти зі мною літаєш?
Навіщо воно? Розкажи…
Ти знаєш мене і не знаєш
Я на перехресті стежин…
Если бы женщина сама знала, чего она хочет: любить, или нет, летать или быть потерянной.
(Але ж за всяку гру потім прийдеться платити подвійно)
З повагою,
Lada
пн, 26/05/2008 - 14:06