До свята залишалося ще декілька днів, ще навіть подарунки невстиг купити, а святковий настрій вже був відчутний на стільки, що хотілося вже щоб швидше відбулося то свято... Розум і серце заполонили інтригуючі відчуття які захоплювали подих від однієї думки, про щось зворушнє та неочикуване. Тоді в дитинстві мені хотілося на Новий Рік зробити те що до цього суворо заборонялося батьками, як пам"ятаю ті враження від самої мрії про те що я вийду на подвір"я серед будинків, очима відразу знайду вільну містину, та таку що всі сусіди з окон бачитимуть чим я буду займатись, а я спокійнісенько вийду до центру раніше поміченого місця, закріплю її в землю, запалю сірник, від задоволення майже без дихання піднесу його до неї, вона спалахне блискучими іскрами, залишаючи за собою блідно сизий димок, і невстигши блимнути очима проведу її поглядом у небо, в таке бездонне темне - та вкрите блискучими наче діамантами, зорі. Й гурхливим спалахом на ньому вибухне різнокольоровою укриту полум"ям квіткою - освітившу на мить все навколо. І пошепки я скажу сам собі - Ого! Але ж це все було в мріях, для того щоб це здійснилося насправді цього було зовсім недостатньо. Хоча я був тоді ще зовсім малим, але вже розумів що то таке справжнє свято в моєму віці. Розчуливши довірливе серце батька я виклянчив в нього декілька гривень на які запланував собі зробити незабутній вечір в Новий Рік. Сівши у місцевий транспорт доїхав до ринку де вийшов на зупинці й одразу попрямував до відомого вже мені кіоска з феєрверками пітардами та хлопавками, де в свою чергу примітивши раніше величезну ракету яка мене так захопила ще в досвяткові дні, нероздумуючи протягнув руку з грошима продавцю, й чітко розрахувавши суму, завчивши вже фразу в голові напам"ять заздалегіть заготовлену: - Будь ласка ось ту велику ракету, ще ту що лівіше від неї трохи меньшу, і вирішивши з економити на прїзді, купив ще зовсім ну дуже маленьку ракетницю. Прийшовши додому, неміг відірвати погляд детально розглядаючи їх, сидів прикривши двері у себе в кімнаті... І тепер вже з великим нетерпінням чекав того самого новорічного святкового вечора. Цей час здалося промайнув швидко, коли я зрозумів прокинувшись наступного дня в ранці, що саме сьогодні той довгоочикуваний мною, вечір. Мати накрила увечорі стіл, добряче попрацювавши на кухні, зробила багато смачних страв. Посідавши за стола за декілька годин раніше, почали вживати перші страви, після чого вирішили зробити невелику перерву, за якої мені закортілося, хочаби одну ту най маленьку ракету запустити, щоб розтягніти на деякий час задоволення і пускати їх в небо на протязі святкового вечора, через чітко поділений порівну на три ракети час. Час першої настав. Одівши ботинки та верхній одяг затянув на собі шарф вибіжав на двір під пильним наглядом батька, запаливши фітиль почув через деякий час досить гучний звук у небі вибухнутої ракети. Засіявши усмішкою, я перед батьком побіг додому. Повечерявши та відсвяткувавши Новий Рік у Россіян, томущо він на одну годину раніше від нашого, теж сидячи за столом знову запропонував піти зі мною на двір і спалахнути ще однією ракетою. Батько згодився, сказавши мамі що вийде посмалить. Я з радіст"ю взявши середню за розмірами другу ракету й мірщій вибіжав на двір, де тим же методом підпалив фітиль ракети ... запалала у небі райдуга вогняних кольорів зачаровуючих з першого погляду, після якого всі закохані пари ставали ще типлішими, а сяйво у небі зникло так швидко як і з"явилося. Радісними поглядами на зоряне небо усміхнувся й пішов додому. Залишалася одна година до Нового Року, треба було ще встигнути загадати бажання, і зустріти Новий Рік. Дома роздягнувся, зайшовши в свою кімнату діставши папер почав вимальовувати на ньому охайними літерами слова своїх бажань. Які звучали так пронизливо і чітковизначено, що мимоволі згадував про тих самих Французів, Поляків, Англійців, й тих хто знаходився далі від нас у часовому поясі на годину на дві, що робили вони в тей час доки я дописував своє бажання. В якому, виражав своє прагнення до миру на земній кулі, і любові у людей. Потім, присівши до столу, я почув відлік курантів які відбивали долі секунд відділявших нас від нових вражень і бажань у Новому Році. Нуль Нуль дві крапки Нуль Нуль, свідчили мені цифри мого годинника. Я згадав, що скоро буде перерва, і ми зможемо піти й запустити ракету найголовнішу найдорожчу най велику і найефектнішу за своєю дією... мене охоплювало радіст"ю і передчуттям якогось надзвичайного дива...! Вже раптом настав час іти пускати ту саму ракету, не міняючи усмішки з обличчя я побіг за ракетою.. і вийшовши з батьком у двір в третє з ще більшою на той момент мені здавалося що це найвища межа моїх вражень від того що відбувалося навколо, інші люди запускали такі величезні феєрверки що все небо сяяло яскравим світлом, і грохіт вибухів здригав віконне скло. І я підпалюючи фітиль відходжу на безпечну відстань від ракети повен передчуттів від очикуваного... на секунду згадав, як я про це все мріяв про те що я вийду на подвір"я серед будинків, очима відразу знайду вільну містину, та таку що всі сусіди з окон бачитимуть чим я буду займатись, а я спокійнісенько вийду до центру раніше поміченого місця, закріплю її в землю, запалю сірник, від задоволення майже без дихання піднесу його до неї, вона спалахне блискучими іскрами, залишаючи за собою блідно сизий димок, і невстигши блимнути очима проведу її поглядом у небо, Й гурхливим спалахом на ньому вибухне різнокольоровою укриту полум"ям квіткою - освітившу на мить все навколо. І пошепки я скажу сам собі - Ого! Нічого цього не бачу й нечую, відкривши очі й повернувшись в реальність я зрозумів що ракета стоїть на місці і неподає ніяких ознак життя. Підрозумиваючи невже ця ракета бракована, міняю вираження обличча. Згадую, ролік з телевізора де президент України в ті роки ще Леонід Данилович Кучма, вітав усіг громадян з Новим Роком сказав - Як Новий Рік зустрінеш так його і проведеш. Й одразу зневажуются всі думки, й настрій в душі такий кепскьий, але лише на хвилинку, бо потім розуміеш не все так і погано. І йдеш додому їсти солодкі страви приготовані золотими руками Мами і Бабісі. Дивлячись телевізор, до пізньої ночі, йшов спати засинаючи всештаки згадавши про ракету, поринув у світ снів де крутилися сни нових бажань які б хотілося загадати в цьому, тільки почавшомуся новому році.