Пилом покриті стежки таврійські, Травами пахнуть вітри, Там у долині розкопи ольвійські Купами глини лягли... Може в тій глині закопані скарби, Ті, що іще не знайшли, Амфори древні та гроші еллінські Змішані з пилом землі. Сонце безжальне палає нещадно, Шле свої стріли тяжкі, Щоб розтопити серця захололі, Тих, що лежать у землі. Зараз нащадки племен тавроскифів, Дивлячись на олтарі, Думають часто, що Всесвіт безкрайній, Що незупинні часи...