Чому любов бува така самотня? Попереду чека сумна безодня. І забуваєш ти мене сьогодні, А я страждатиму усе життя. Чому любов бува така? Один лиш погляд – і навічно скута, Моя душа не потерпить розлуки, А ти ідеш без мене в майбуття. Чому любов бува? Навіщо п’янить думку? Навіщо серце ріже на шматки? І чорне небо всіюють зірки, Коли вона бува. Чому любов? Чому саме вона Бурхливо змусить кров мою кипіти, А не Карпати, не весна, не квіти? Чому любов? Чому? Коли кохаю – щастя не знайду. Забула б я усю печаль свою, Коли б любов мою ти розділив... Чому любов бува така самотня?