Вчимося пiзнавати Божий свiт. У школi цiй ми лиш невдалi учнi. Казав поет: для радощiв незручнi Планети, не обладнанi – та й лiт Дає людинi доля небагато... Та що ж робити? Треба все одно Учитися, ретельно пiзнавати Хоч те, що нам вiдкрито, що дано... Всевишнiй щось важливе приховав, Повчальне у подiях вщерть буденних... Записуєш свiй досвiд у щоденник? Уважно прочитай, що записав. Навряд чи випадковою була Вчорашня зустрiч: дехто незнайомий Дивився в очi, а в очах iмла Та нерозкрита таємниця... Що ми Щодня видобуваємо iз слiв, Iз випадкових зустрiчей – невчасних, Приємних, наприємних? Тихий спiв Лунає десь – вiдлунням тих неясних, Що наповняють душу, почуттiв... Самих себе вчимося пiзнавати... Хтозна, чи вдасться в свiтi вiдшукати Те сердце, чий луна – для тебе – спiв?...