Я птахом в небо відпускаю Свої думки, Вони повернуться до мене В слова, рядки. Нехай поринуть в синій простір, В широкий світ, Де мрії обіймають ранок Де є політ. Можливо те, що у віршах - рядки протесту, Межа для відступу в житті, німого жесту, Шукати істину в вині немає сенсу, В химери тіло зодягли - омана цензу. Хай сніг розтане навесні В чисті струмОчки, Нам доля напряде з ниток Щастя жмутОчки. Минуть ті дні, коли в думках Лиш пустотА, Душа воскресне, заговорить німотА.