Чари твої, як ті вітри, Серце весною моє огорнули, Чари твої, очі твої, В них всі бажання мої потонули. Чари безодні і чари небес, В тебе є все, і ще трохи б кохання, Я б пролетів від землі до небес, З темної ночі б летів до світання. Я б огорнув тебе, як дикий птах, Не відпустив би тебе я у скруті, Я б відігнав би від тебе весь жах, Дав би я світла, якщо ти у смуті. Та твої чари вбивали мене, Ніжно ламали моє щире серце, Твоє кохання, нажаль, не прийде, І все як вітер той теплий минеться. Струни душі всі порвуться разом, Довго тремтіти від болю не будуть, Ти потім будеш лиш бажаним сном, Та новий день мене знову розбудить. Чари зірок на холодному склі, Трохи вина в замерзаючу душу, Танці людей, мені б просто піти, Вранці, з вином, почуття піти змушу. Чари твої, як ті птахи, Були так близько, і в мить – так далеко, Вчора я бачив ще очі твої, А вже сьогодні надії не треба.