Пливуть похмуро-сірі, темні дні, Холодний дощ періщить без угаву. А я чекаю світла у вікні І п’ю свою гірку розчинну каву. І для колгоспів віршики пишу. Оплати не беру, то й замовляють. У віршуванні плутаюсь, грішу, ПомИлок тьма (в колгоспі все читають!)… …Давно последний шторм отбушевал И душу не истреплет ураганом. Случилось то, о чём и не мечтал: Меня читают вместе с Губерманом! Вже майже біля Фінішних Дверей Мені послала Доля цей гостинець. Я ж трошечки (по матері) єврей, А Губерман (теж трошки!) — українець… …Пливуть похмуро-сірі, темні дні, Холодний дощ періщить без угаву. А я чекаю світла у вікні І п’ю свою гірку розчинну каву.