(Дніпропетровський суржик) Ніс - картоплей, волос – сивий, Сало їсть й сметану. Каже:- Хлопці, я – козак, Тільки з Казахстану. Місто Кемерово я Згадую в Кузбасі… Скільки «довгих» там грошей Платили у касі. На машину заробив, Там і оженився. А як заробітки впали, Зразу же і змився. Бо, там овочів нема, Ковбаси – ні палки. Та і хоббі не було, Не було рибалки. У народі про рибалку Є такий натяк: - Що вона – та сама п`янка, Тільки – в чоботях`.