Україна
На небі зірка дзвінко так шепоче.
На променях гуляють солов’ї.
До тебе, ненько, кожна птаха хоче,
Бо ти нас любиш. Мамо, забери!
Зелений луг і буйний цвіт калини.
Синіє небо та зникає страх.
Віддам за тебе душу, Україно!
Твоє ім’я лиш на моїх вустах!
Один народ, одна сім’я край поля,
Рука в руці – одна у нас мета.
У нас на всіх – одна єдина доля!
Йдемо Землею миру ми шука…
Від хати, від порога до порогу,
Несемо радість вуйкові сусіду.
Якщо попросить – ми від серця зробим.
На Україні щирі змалу й діти!
Нікому не віддам тебе єдину!
Кохана нене, наш притул від бід!
У серці збережу свою Вкраїну,
У наших душах жовто-синій слід!!!
Гарний вірш, Олю! Але не завадило б над ним трохи попрацювати, щоб виправити недоліки технічного характеру. В першу чергу зверни увагу на четверту строфу!
З повагою, Олександр.
Саша Л.
пн, 10/11/2014 - 23:26