Серед тіней я бачу тінь, То осінь йде, чи то зима? Вона віддала щось мені, І "повернись", кричу їй я. Взяла вона мої думки, Забрала ніжні почуття, Я шепочу їй в слід "Не йди", Та не обернеться вона. Серед тіней я бачу тінь, Чи то спокуса чи журба? Та з нею стільки моїх мрій, І вся вона така моя. Взяла вона мої всі сни, Забрала сльози і печаль, Молив її "Прошу, не йди", Вона не чула це, нажаль. Серед тіней твоя то тінь, І ти пішла у темну даль, Зірвалось тихо "Повернись", "Лиш повернись, благаю я" Коли замерзнуть всі зірки, І згинуть в світі почуття, Віддам тобі я сили всі, Завжди тебе зігрію я. Коли прийде до тебе смерть, ЇЇ від тебе відгоню, Захоче, хай візьме мене, "Прошу, не йди, тебе люблю" І взимку квіти віднайду, І віднайду твою весну Прошу тебе лиш "Повернись", Інакше більше не знайду. Забрала ти мої вітри, Забрала все моє життя, Забрала серце в одну мить, Так "Повернись",- шепочу я. Серед тіней я бачу тінь, То птах лиш чорний пролітає, Чи буде тепло навесні? Та тінь у темряві зникає.