Не відпущу
З темних небес ти до мене прийшла,
Ніжна, чарівна, ти мрія моя,
Знаю, що більше тебе не знайду,
Знаю, тому в небо не відпущу.
Янголом білим крізь ніч прилетіла,
Як я шукав тебе в снах, моя мила,
Крізь шелест листя я прошепочу,
"Знай, що тебе більше не відпущу"
Ти посміхнешся мені, я візьму,
Руку чарівну та ніжну твою,
І поцілуєш ти серцем своїм,
Серед зірок більше я не один.
Ми злетимо над цим містом вночі,
Тихо, і вулиці міста пусті,
Тільки не спить одинокий скрипаль,
Він нам заграє про смуту та жаль.
Крила твої небу тихо віддам,
Більш не літай ти одна по містам,
Разом ми стільки доріг пройдемо,
Не відпущу більше серця твого.
Ми пройдемо разом землю цю всю,
Тут, на землі рай тобі покажу,
Цє є чарівна, прекрасна земля,
Скоро побачиш як квітне вона.
Дуже зворушливо! Чудова лірика!
Зі щирою повагою, Олександр.
Саша Л.
вс, 17/02/2013 - 22:54
Дякую
Эрик Октябрь
вт, 19/02/2013 - 16:29