28 Шановний пане Гетьмопрезиденте, Щось швидко Ви зреклись майданних сліз, Що проливали на народний зріз, Коли були ще в ролі претендента. Як тільки стали Гетьмопрезидентом, З електоральним настроєм врозріз Сприймати стали як козлів і кіз, На владні крісла, друзів-претендентів; Щоб збити рейтинги прем'єрських кіс Заблокували гроші для осушки сліз Згорьованих маленьких українців; То їх поглине повінь гірких сліз, Що топить Ваш електоральний зріз За фарисейство гореуправлінців. 29 Стирчить над селищем з цехів труба І служить для зв'язку, як телевежа, Та селищу це послуга ведмежа, Бо справи у цехах його – труба. Висить над селищем, як смог, журба І винна не фінансова пожежа, А криза в душах у глобальних межах – Тотального безбожництва ганьба. І тільки в храмах Божий люд радіє, Де радістю наповнює серця Свята і вічна Божа Літургія, Котрій нема початку і кінця, Як і Любові нашого Творця, І лиш на Неї вся тепер надія. 30 Немає більшої дурниці Ніж та, що час у храмі б'є, Коли священик дістає Слова з Христової скарбниці, Як на вечері-таємниці, І в храмі вічність настає… Та тут годинник десять б'є І робить з Меси вечорниці. Подібна прикрість також є, Коли нам ксьондз підіграє І з днем народження вітає,– По-світськи Месу починає Без Покровителів цих днин Для святкування іменин. 31 Зійшла з орбіти глузду вся земля І йде у темінь сліпо манівцями,– Сліпці за ще сліпішими сліпцями, Не знаючи куди і звідкіля; І лжепророками кишить земля, Народ мігрує дикими стадами За лжехристами хибними шляхами, Не знаючи куди і звідкіля. Хитається земля неначе п'яний, Не оминувши чергової ями, Живе в ній безпорадна, як маля. Я все це бачу ніби віддаля В якійсь химерно-дивній перспективі І навпаки – у ретроантидиві.