Про бринзу неможливо лиш у прозi – Звеличувати треба у пiснях. Ту бринзу треба увiнчати в бронзi, Насамперед її чаклунський смак. У кошику, загорнута у листя, Волога, ямкувата i смачна, Привезена з путильського обiйстя Овеча насолода, свiжина. Вона найкраще до вина пасує, Без бринзи в мамализi пiсний смак. Хто нею з помидорами ласує, А дехто навiть I без хлiба, так.. Чи дочекаюсь, мрiючи, обiду? Намрiяв хлiб iз бринзою в руцi… Заради бринзи в Чернiвцi поїду Шкода, що так далеко Чернiвцi...