Ти диви, яка зима! Сніжна, біла, як колись. Ми чекали недарма. Сподівання справдились. Білий світ від снігу білий, А в душі дива. Вогником на гілку сіла Стрічка помаранчева. Колір вогнища й тепла. І повіяло свіженьким. Україно, моя Ненько, Зустрічай – бо то прийшла Воля бажана, єдина. Дочекалась Україна! * * * КИЕВ. Декабрь 2004г.