У землю потрапило зерня -- Земля починає труди... Природа не храм, а майстерня – Та не заподiй їй бiди. Дай досхочу спраглому зерню Води у блакитнi струмки... Якою залишимо Землю? Її мальовничi горбки, Пекельнi жорстокi пустелi, Бурхливi i тихi моря, Та небо дратуючi скелi – Ранимi… О, Земле моя! О, доле моя! Нероздiльна Вiд долi моєї землi... Природа красива i сильна -- А ми божевiльнi i злi...