У життi як на довгiй нивi: Є i радiсне i сумне. Я частiше сумую нинi, Нiж радiю... Та головне, Що iще не вмира надiя I, крокуючi по життю, Ще i розумом володiю I продовжую пiсню цю. Ще i серце i памя’ть дiє, Квiнуть мрiї, як тi сади... Ти, надiє моя, надiє, Надихай мене i веди. Мiцно вiрую в cвiтлий шанс я, Хоч не вiдaю поки, де Я зустрiну, дiждуся щастя I кохання мене знайде...