(переклад з німецької) Рейки-рейки, шпали-шпали, Їде потяг заблукалий, Паровоз сопе чух-чух, Дмуха парою пуф-пуф. Під'їжджає до перона, Доповзає-під'їжджає, Та з останнього вагона Вилітає-випадає: І горошок, і зерно, Кукурудза та пшоно, І строкатая квасоля (Ой, квасолечка-квасоля!), І відбірна бараболя, Барра-боля, барра-боля... Кури перші позбігались, Гуси-качки позлітались, Позбігались-позлітались, Стали все оте шукать, Стали все оце збирать Та й клювать, клювать, клювать, Та й гребти, гребти, гребти, Та й скубти, скубти, скубти, Та й щипати, та й щипати,- Годі їх вже розігнати... За курми приплівся вовк, Він зерно зубами товк; Слідом, в справах, мимохідь Вайлуватий брів ведмідь, Той на гамір завітав Та й горошок пожував (Пожував, пожував весь нещадно). А за ним прибігли поні, Кабани, верблюди, коні, Слоненя гуп-гуп, гуп-гуп, Слоник-татко туп-туп-туп- Всі завзято тупотіли І собі знайти щось хтіли... Вийшов тут з депо двірник, Той що до порядку звик, Зиркнув навкруги сердито, Гукнув щось несамовито, Розлякав усіх звірят, Пташок всіх і слоненят, Та давай мітлой махати, Прибирати-замітати,- Посновиґав, все замів Та й утомлено присів На стілець, в кінці перона, Біля крайнього вагона. Щоб не йшов даремно час, Що трапляється не раз, Із широкої холоші Грузом дивної розкоші Передбачливий двірник (Незрівнянний працівник) Дістає для відпочинку Та й друкарську тут машинку. Жінці пише він листа, Вжик-вжик-вжик та тра-та-та- Став він дзвінко стукотіти, Став виписувать привіти, Підбирати став слова (От що з двірником бува!): - Рейки-рейки, шпали-шпали, Кома-вжик, кома-вжик, Їхав машиніст оспалий, Кома-вжик, кома-вжик, Паровоз сопів чух-чух, Вжик і крапка, вжик і крапка, Дмухав парою пуф-пуф, Вжик і крапка, вжик і крапка. Як підїхав до перона, Кома-вжик, кома-вжик, То в останнього вагона, Кома-вжик, кома-вжик, Проломило, видко, дно... Галю, мила, вже давно Я купив твоїй родині Запашні, духмяні дині, Любій тещі я купив Цілу жменю темних слив, Навіть нашому Сіркові, Той що хмурить тяжко брови, Я купив у подарунок Чималий, тугий пакунок: І горошок, і зерно, Гречку, рис, овес, пшоно, І строкатую квасолю, І солодку бараболю... Та нехай йому вже грець, Все звелося нанівець- Із останнього вагона Обіч довгого перона Все розсипалося вщент, Згинув весь мій реманент! Кури-гуси позбирались, Позбігались-позлітались, Стали все оте шукать, Стали все оце збирать Та й клювать, клювать, клювать, Та й гребти, гребти, гребти, Та й скубти, скубти, скубти, Та й щипати, та й щипати,- Годі їх вже розігнати... Але, мила моя Галя, Вжик і крапка, вжик і крапка, Моя пташко, моя краля, Вжик і крапка, вжик і крапка, Моє рідне серденя, Кома-вжик, кома-вжик, Квітка пишная моя, Кома-вжик, кома-вжик, Я для тебе особисто Приберіг тихцем намисто І шкіряні чобітки, І барвистії хустки, І тепленький кожушок, І квітчастий фартушок! Ввечері прийду до хати, Кома-вжик, кома-вжик, Буду Галю одягати, Кома-вжик, кома-вжик, Буду я пісень співать, Вжик і крапка, вжик і крапка, Буду жінку цілувать, Вжик і крапка, вжик і крапка, Цілувать, цілувать, милуватися!