Я, напевно, не буду з тобою
Я, напевно, не буду з тобою,
І не буду твоєю я тінню,
В твоїй річці не буду водою,
І не буде більш серце відкритим.
То не вітер тебе обіймає,
І не сонце так гріє весною,
То є я, я тебе все ж кохаю,
І завжди я десь поряд з тобою
Та піду, я піду за весною,
Буде червень холодний, немилий,
Розлучусь я навічно з тобою,
Втрачу мрію і стану безкрилим.
І у червні так холодно стане,
Ти подивишся в зоряне небо,
Та у небі всі зорі розтануть,
Ти не встигнеш сказати "Не треба".
І на ранок не буде світанку,
Хмари вкриють надовго все небо,
Ти прокинешься тим дивним ранком,
Та не встигнеш побачити небо.
Ти захочеш тепла і кохання,
І тих теплих вітрів в своїм серці,
Дощ закриє все сонячне сяйво,
Я дозволю коханню померти.
То не вітер, то є мертві крила,
Що до тебе падуть прямо з неба,
То не дощ, то є сльози без світла,
І тому дощ не буде цей теплим.
Ти пробач, що уб'ю твоє літо,
І не стану його рятувати,
В мене мало залишилось світла,
І немає сил більше чекати.