Перейти к основному содержанию
ВІРНИЙ СУПРУГ
(Гумореска) (Дніпропетровський суржик) Рідко видасться така Гарная мандрівка. В перший раз профком надав До моря путівку. Склавши речі коє-як, Знявши гроші в касі, Він сідає у літак, Летить в першім класі. Сонце, море, горизонт, Дивная природа. І куди не кинеш зор – Табуни народу. Ще не висохла вода У Слави із тіла, Та якась уже мадам До нього підсіла. Та - така вже соромлива, Опустила очі, А на вид – нічо, вродлива, Всі такі у Сочі. Славік - хлопець був не з робких, Весь пішов у тата. Зразу взяв півлітру водки, Пригласив до хати. Дівка дивиться з надієй, Очами стріляє… Про рішучі діі мріє,… А він починає: - Чи ти знаєшь, як у шахті Зараз важко стало? Раніш деревом кріпили, А тепер – металом. А його несеш на шиї Метрів за 120, Та, не «дев`ять», а мерщій, Кріпим на «13». Наче півник цілу ніч Проспівав до ранку, Та і знов заводе річ З дівкой про свіданку. Знов дівчина прибігає, Стіл накрит по-панськи. Славік квітами стрічає, Розлива шампанське. А вона йому:- Давай,- Шепоче на вуха. Слава каже:- Постривай, Краще-но, послухай. Як у шахті зараз темно, Ідемо донизу. Чи - робити? Чи – даремно? Бо - нема метізу. А із кровлі льодьона Ллє за шию влага. От тому моя спина - Хворіє «люмбаго». Втретє дівчина одягла Прозрачну ковтину, І з надієй зразу сіла Йому на коліна. Стіл накритий знов з розмахом, А не аби як. Все зготовлено із смаком, І … - один коньяк. А вона і так, і едак, Форми підставля, Бо роздяглася вже зовсім, Зовсім – без біл`я. Коньяку стакан хвативши Залпом, через край, Обняла й шепоче:- Тихше, Милий… Починай… Славік - теж пригубив чарку, Почав здалека:- Знаєшь, як у шахті жарко? Нєт порожняка. Почву пучить, кровлю давить, Ліс іде не той,… А то, кабіль хтось розчавить І - стоїть забой…. Рот затуливши долоней Крикнула:- Стривай. Про роботу охолонь вже, Главного давай. -Шо – до главного ходити, Єдрі ж його мать,… Цього місяця – без плану, Бо нема де взять. Я тобі секрет відкрию, Головний – це я… Їй не зраджую, шахті милій, Люба ти моя… Забирай свою білизну, Та йди звідси - геть , Я ж – працюю на Вітчизну… Зрада їй це – смерть.