Мирна країна палає край неба, Кров по містах, плач дорослих, дітей. Боже єдиний, хіба ж це так треба, Що брат проти брата? Вбивають людей… Очей не зімкнувши проплачу я північ, І страшно, і сумно, в нас зрада сестри. Нема ні підтримки. Який в біса Грінвіч, Якщо на землі повбивались брати?! Надія на мир, щирі сльози, молитви. І плач матерів, розрива в серці біль. Сусід на сусіда. За гроші. Це бридко! Рани у душах, ще й тоннами сіль… Війна на порозі усе відбирає, Руйнує майбутнє, минуле вбиває. Поранені душі тіла підбирають. Всі зламані горем, але помагають. Горою за друга у кого є совість, Нас мало, проте знову виграли бій. Про нашу державу напишемо повість. Єдина Країна – ти захисту мій!