Жовтневі вітри
Жовтневі вітри щось мені нагадали,
Холодні вітри, чому сум повернули?
Забув я давно як душа помирала,
Забув, як колись щастя лиш промайнуло.
Жовтневі вітри, ви жорстокі, жорстокі,
Навіщо принесли ви запах той рідний?
Тепер я один, я один серед ночі,
А поряд зі мною лиш жовтень цей сірий.
Я більш не чекав, не чекав я на тебе,
Забув я давно твої очі чарівні,
Я більш не дивився на зорі у небі,
І більш не чекав коли прийдешь опівдні.
Забув я про все, про польоти й падіння,
Про дивну весну, божевільне кохання,
Про все я забув, про таємні всі мрії,
Забув, бо помер би тоді від страждання.
Жовтневі вітри, звідки ви про це знали?
А може, це ти, моя люба, десь поряд?
Жовтневі вітри крізь мене пролітали,
Чи може відчув я знайомий твій дотик?