Я бачив повільно старіли як книги, Повільно йшов час та назад не вертався, Повільно чекав я чарівної миті, Повільно у тебе колись закохався. У небі повільно спалахують зорі, Великі й маленькі, близькі та далекі, Повільно чекав я твоєї любові, Повільно згасали всі зорі на небі. Із шафи дістав я стару добру книгу, Повільно сторінки гортав, дивувався, Чому так її пожовтіли сторінки, Колись я її купував та сміявся. Напевно, і серце повільно старіє, Та більше не вірить у казки чарівні, Тримаю у шафі свої давні мрії, Вони молоді і такі всі наївні. Повільно дивлюсь в твої очі знайомі, Напевно скажу, що тебе забуваю, У серці романи горять паперові, Повільний вогонь все повільно з'їдає