Чи чуєш ти чарівний спів, В той час коли прийшла війна, Чи чуєш стільки теплих слів, Коли в душі одна зима? Чи бачиш друзів ти своїх, Серед пустелі без людей, Чи пам'ятаєш всіх, хто зник, Навічно зник з твоїх очей. Я вірю, чуєш ніжний спів, Та сльози тільки у очах, Такі тепер у нас часи, І більш не квіти у руках. І можна стільки теплих слів, Сказати в темряві ночей, Вони злетять шукати тих, Хто відгук дасть душі твоєй. І можна бачити вогонь, Та не зігрітись ні на мить, І можна вірити - все сон, Хоча ніхто давно не спить. Чи чуєш ти чарівний спів? Чи плачеш в темряві ночей? Чи твоє серце знов болить? Серед розбитих ліхтарей.