Кохана ненько, що з тобою стало?! Зніяковіла… бачу – обікрали! Панує кат, крадуть і мову, й волю. Та нищать націю. Вбивають всіх поволі… Та є сміливці, що пішли на кулі. Відкрили серце, суть біди збагнули. Закрили очі. «Нумо, разом браття!» Розворушили нації багаття. ****** Небесна сотня. Край свій рятували. Небесна сотня, товаришів ховали, За свою спину, тілом полягли. Пролито кров. Зате перемогли! Яка ціна державності та правди, Коли вбивають грошей лиш заради. Який народ. Яка сьогодні влада, Якщо панує в серці слово «зрада»?! Це лютий сором! Схаменися пане! Ховати українців, ти повір – ЗАРАНО! В крові свобода, нація ми вільна, А твої дії… сором та свавілля! ***** Гаразд, перемогли, народу знову сила, Та раз на раз… нас знову на коліна. Ти, люба сестро, руськая країно, За що торуєш мою батьківщину? Нам дано три шляхи, великі три дороги: Російська, українська та англійський міст! Нам дано мови, сестро, складімо договори. Та жаль у тебе лиш воєнний хист. Чекає стіл нас, час переговорів. Навіщо забираєш наше море? Ти чуєш, сестро, просимо спокою, Не на кордоні військ, не ждемо твого бою. Колись ми рідні, зараз – ворожнеча. Навіщо гамір, військо, колотнеча?! Невже не люди? Ми? Невже ми звірі? Були сусідки, що колись у мирі… За 2 дні до референдуму в Криму...