Темні вітри розривають мене, З мене зривають все що в мене є, Сердце навіщо все швидше стучить? Як же душа моя в грудях болить. Я посміхнусь цим примарам в ночі, Я темний птах, що тепер закричить, Крик цей почують всі жителі міст, І весь здригнеться навколишній ліс. Я не бажаю чекати тебе, Крила поранені в мене лиш є, Хай мене крила крісь землі несуть, Доки не згину – у цьому є суть. Попіл всіх мрій я розвіяв своїх, В мене нема більш надій марних цих, Темні вітри мене вдаль віднесуть, Птаха побитого тіло несуть. *** Темні вітри, пожалійте мене, В мене надія, напевно, ще є, Я ще хочу бачить сонячний світ, І відчувати як серце болить. Я дочекаюсь, коли прийдеш ти Стану на час знову птахом весни, Я все що було назву тільки сном, І обійму тебе ніжно крилом.