Який сьогодні сильний вітер, Яка печаль в очах твоїх, Не злетимо з тобой в повітря, І не почуєм серця спів. Яка сьогодні ти чарівна, З тобою мерзнем у вітрах, Забрала осінь в нас всі сили, Я бачу біль в твоїх очах. Зігріти хочу, не зумію, Вуста твої для інших вуст, Дивись, на небі зорі мрії, До них я вже не підіймусь. Але на мить закрий ти очі, Віддай долонь на мить свою, Відчуй на мить, як близько зорі, Відчуй на мить тепло вогню. Відчуй на мить, як пахне море, Весною квітне як земля, А я на мить забуду сльози, На мить відчую, ти - моя. Моя сумна чарівна леді, Не буде миті тої - жаль, І згасли зорі вже на небі, Вітри лиш є і є печаль. Я відпущу тебе так тихо, Що до світання не збагнеш, Що я залишив тебе жити, Без тих зірок і без планет. А вранці холодно як стало, Не змерзни там, прошу тебе. Вітри холодні листопАда, Обіймуть серце лиш твоє